The Title Of Your Presentation
Виборці, які не визначились
Короткий аналіз
Характеристика використаних даних
Дані: масиви омнібусів КМІС за 2004-2016 роки. Загалом було використано 35 масивів опитувань.
У більшості з цих масивів вибірка становила близько 2000 респондентів.
Для виявлення пов'язаних змінних використовувався Хі-квадрат критерій Пірсона для таблиць спряженості. Сам характер взаємозв'язку вже аналізувався через розгляд цих розподілів.
Для аналізу виборців було класифіковано на три категорії:
- "невизначені" - це ті, які на питання про виборчі симпатії вказували відповіді "не знаю", "важко сказати";
- "проти всіх" - ті, які заявили про намір не піти на вибори чи зіпсувати бюлетень (раніше це включало і варіант проголосувати "проти всіх");
- голосуючі - ті, які зробили вибір на користь певного кандидати чи партії.
Загальна характеристика невизначеності
Загалом динаміка невизначеності і абсентеїзму в Україні після Євромайдану негативна. Це ілюструє графік вище
Зараз ми на піку таких настроїв. Навіть у часи кризи "помаранчевої" влади ситуація була краща.
При цьому в тій чи іншій мірі такі настрої стосуються всіх регіонів України, всіх статево-вікових, освітніх груп.
Якщо узагальнювати дані всіх проаналізованих досліджень, то починаючи з 2010 року в Україні спостерігається стабільне зростання частки тих виборців, які не визначилися з вибором (з певними коливаннями).
Залежність між змінною часу і часткою невизначених виборців з голосом за кандидата у президенти ще ближча до функціональної.
Масштаби невизначеності у виборі кандидатів та партій у громадян України зросли.
Це відповідним чином відобразилося на те, коли виборці визначилися із голосом на виборах.
До Євромайдану завжди більше 43% виборців стверджували, що завжди знали за кого проголосують.
Можна стверджувати, що Євромайдан розвалив стару політичну систему в Україні.
Загалом вдається в знаки патріархатність нашого суспільства, оскільки частка невизначених серед жінок стабільно більша, ніж серед чоловіків. Станом на лютий 2016 року вона становила 26.5%, коли серед чоловіків невизначених було близько 20.5%.
Зважаючи на те, що в Україні частка жінок загалом більша, ніж частка чоловіків, то і серед невизначених виборців їх більше. Станом на 2016 рік 68% тих виборців, які не визначилися з вибором були жінками. Це більше, ніж частка жінок серед тих, хто вже визначився з голосом і тих, хто не буде голосувати чи зіпсує бюлетень (59.9% і 60.8% відповідно).
Серед тих, хто не визначився 68% жінок. При цьому так було завжди, частка жінок серед невизначених виборців становила 60-70%.
Зміна невизначених серед загальної чисельності чоловіків і жінок в усі роки спостережень відбувалася синхронно, що знову дає підстави стверджувати , що змінна "стать" є сталою у серед невизначених виборців. Кореляція Пірсона між цими змінними склала 0.95.
Графік 9
Загальна закономіність: жінок серед тих, хто не визначився завжди значно більше, ніж чоловіків.
Така ситуація позначається і на тому, коли виборці різних статей роблять остаточне рішення щодо голосу.
Змінна вік не така стабільна, як стать.
За останніми даними найбільша частка невизначених серед вікових груп 30-39 та 60-69.
Серед усіх тих, хто не визначився, ці дві вікові групи також найбільші і складають 39% тих, хто не визначився.
При цьому частки цих вікових груп серед тих, хто визначився з голосом є меншими, ніж серед тихї, хто не визначився (як і в групі 18-29).
За віком невизначений виборець принципово не відрізняється від того, хто вже визначився з вибором кандидата чи партії. Однак електорат "противсіхів" молодший.
Невизначений виборець став старше. Від 45.5 років у 2004 році до 52 у 2016-му.
Цю ж тенденцію показує і цей розподіл. Станом на 2016 рік вікові групи 18-49 становлять менше половини всіх тих виборців, які не визначились, хоча раніше їх частка була більшою.
Загалом з наявних даних не можна чітко стверджувати, що певні вікові групи мають більшу схильність до невизначеності, ніж інші. До 2013 року більшу невизначеність демонструвала група 18-39 років. Але із загальним ростом числа невизначених зросла і частка невизначених у інших вікових групах.
Чим молодший виборець, тим пізніше він робить свій вибір.
Загалом невизначених виборців більше серед жителів міст, але причина тому цілком логічна - взагалі всіх виборців більше живе у містах.
Частка міщан серед невизначених менша (63.8%), ніж серед тих, хто визначився з голосом і тих, хто голосуватиме "проти всіх" (66.6% і 74% відповідно).
Загалом серед сільського населення 27.44% виборців не визначились із симпатіями. Серед міщан таких 22.7%. Отже, сільський житель з більшою ймовірністю не визначився з вибором, ніж житель міста. Цікаво, що серед селян є більшою і частка тих, хто визначився з голосом (49.3% проти 46.2%), така ситуація спричинена тим, що серед жителів міст 31% не братиме участі у виборах чи зіпсує бюлетень.
Розподіл виборців, які не визначились за містом/селом з часом не змінився. Міщан серед таких стабільно 63-66%.
Змінилися частки невизначених серед усіх виборців міст і сіл. Якщо До 2012 року частка таких у селах була стабільно меншою, ніж у містах (в районі 3%), то після цього вони є приблизно однаковими.
Аналіз екзит-полу наштовхує на схожі висновки. Проте міське населення все ж проявляє більшу стійкість у виборі, адже частка тих, хто завжди був прихильником своєї сили на 5% більша, ніж серед жителів сіл.
Найбільша частка невизначених виборців у центральному регіоні - 26.9%. В інших - 23-24%. При цьому на Півдні, а особливо на Сході багато виборців, які не мають наміру брати участі у виборах.
Центральний регіон є найбільшим (включає і Київ), тому не дивно, що найбільша частка невизначених мешкає в ньому.
Протягом 2006-2011 регіоном з найбільшою часткою невизначених був Південь. У 2014 він знову ненадовго повернув "лідерство" за цим показником.
Графік динаміки часток невизначених серед усіх виборців регіонів є відмінним від інших аналогічних графіків вище. Усь тут частки змінюються не синхронно, що свідчить про наявність регіональних особливостей волевиявлення.
Динаміка показує, що особливо сильно невизначених побільшало на Сході, який до 2013 року мав помітно менше таких виборців. Найбільш стабільним є Захід.
Найбільш стабільним регіоном є Захід України. Там частка невизначених ніколи не була вищою за 26% і меншою за 10%. В інших регіонах є коливання частки невизначених у межах 25%.
При цьому принципово ці діапазони у різний час не змінювалися.
У часи Ющенка Центр України проявляв найбільшу невизначеність.
У часи Януковича була аналіогічна ситуація.
І після Євромайдану вона така ж сама.
При цьому результати останнього екзит-полу показують, що невизначеність перед виборами якраз більше притаманна була Заходу і Донбасу, а не Центру.
Мова, як і більшість інших показників відтворює особливості регіонального розподілу. Оскільки більшість тих, хто проти всіх живе на Сході, де домінує російська, то і за мовою серед тих, хто проти всіх домінує російська.
Невизначених більше серед менш освідчених груп населення.
Частка невизначених серед груп, які не отримали вищої освіти більша.
З діаграми вище помітно, що невизначених найбільше серед осіб з базовою загальною середньою та початковою загальною освітою.
Влив релігії на розподіл є несуттєвим. Загалом значущі відмінності є тільки серед вірям УПЦ МП, де більша частка тих, хто "проти всіх", однак, знову ж таки, це швидше за все вплив регіонального чинника, оскільки більшість вірян живе на Сході, де більші подібні настрої.
Як це не дивно, матеріальний достаток дуже слабо впливає на визначеність виборця з вибором.
Графік 35
Показники трьох найбільш представлених груп достатку взагалі мають однакові частки тих, кому "важко сказати", тих, хто визначився з вибором, і тих, хто "проти всіх".
Як молоді виборці голосують
Зміна політичної системи особливо сильно відобразилась на виборі молодих людей (18-29 років). З 2010 року підтримка цією віковою групою проросійських політичних сил (Партія регіонів, її сателіти та наступники) постійно зменшується. Після 2013 року це зумовлено і зменшенням кількості таких сил.
Висновок
Ключовим фактором, який впливає на особливості розподілу визначених і невизначених виборців є регіон проживання. Цьому є логічні причини, оскільки територіальна розділеність й ізоляція сильніша, ніж статева, вікова. освітня, релігійна, матеріальна. Представники різних регіонів рідше взаємодіють між собою, ніж представники вище перелічених груп.
Очевидно, на регіональному рівні виборці піддаються різним медійним і культурним впливам, часто насадженим домінуючими у регіонах групам.
Після Євромайдану суттєво збільшилась невизначеність виборців на Сході, однак у загальних показниках число таких виборців найбільше у Центрі.
Типовий невизначений виборець зразка 2016 року - це жінка-пенсіонер, жителька міста в центральній Україні без вищої освіти. Більш детальний портрет такого виборця зробити можна при більшій вибірці. У проаналізований масивах вона складала близько 2000 осіб. Це достатня кількість для того, щоб "виміряти середню температуру по кімнаті", тобто характеризувати загалом усіх громадян України, однак це не дуже добре для аналізу окремих особливих груп населення України, як-от виборці, які не визначилися з вибором, оскільки при аналізі (особливо, якщо змінна має велику кількість альтернатив), відсоткові відмінності в показниках мають бути дійсно великими, аби ми могли говорити з впевненістю про наявність певних особливостей, інакше ми не можемо визначити чи це особливість, чи похибка.