Парадокс благополуччя під обстрілами: вік, щастя і задоволеність життям в Україні



Виконала:

Москотіна Руслана,
PhD у галузі соціології,
науковий співробітник сектору соціологічного моніторингу
Інституту соціології НАН України


Презентація базується на моїй публікації в журналі Ukraine Analysen:

https://laender-analysen.de/ukraine-analysen/319/ukraine-krieg-glueck-lebenszufriedenheit/

Парадокс благополуччя: дослідницькі прогалини


  • Парадокс благополуччя (paradox of well-being) – це контрінтуїтивне спостереження, коли зв’язок між віком і суб’єктивним благополуччям має U-подібну форму (форму U-кривої): спершу знижується, досягає мінімуму у середньому віці, а потім знову зростає

  • Досліджень парадоксу благополуччя в Україні мало. А існуючі дають суперечливі результати: одні показують, що він є, інші ставлять це під сумнів

  • Незрозуміло, як війна в Україні вплинула на зв’язок між віком і благополуччям: вона могла як однаково негативно вплинути на всі вікові групи, так і мати сильніший вплив на найбільш уразливі групи осіб

  • Парадокс благополуччя переважно вивчається для його когнітивного компоненту – задоволеності життям. Іншим складовим – зокрема, афективному, котрий можна виміряти через рівень щастя – приділяється менше уваги. Проте різні компоненти суб’єктивного благополуччя можуть поводити себе неоднаково у відповідь на одні і ті ж фактори

Дослідницькі питання





  • Чи спостерігався в Україні парадокс благополуччя до війни і чи зберігся під час війни?

  • Чи спостерігається він серед осіб з різним ступенем “травмованості” війною?

  • Чи характерна U-крива не лише для задоволеності життям, а й для рівня щастя?

Дані та змінні


  • Використано дані двох хвиль панельного дослідження Life in War Survey (LIWS), проведеного КМІС на замовлення KSE. Перша хвиля проводилася з 18 січня до 8 лютого 2022 року (до вторгнення) методом методом CAPI і охопила 1531 респондента. Опитування репрезентативне для населення 15+, що проживало на підконтрольних територіях станом на 23.02.2022. Друга хвиля проводилася методом CATI з 24 серпня до 6 жовтня 2022 року (у перші місяці вторгнення). Повторно опитали 595 осіб

  • Залежні змінні – запитання про задоволеність життям і рівень щастя. Мають шкалу від 0 (зовсім незадоволений/нещасливий) до 10 (цілком задоволений/щасливий)

  • Незалежні змінні – вік та вік у квадраті, є сталою змінною

  • Війна розглядалася на двох рівнях агрегації. На загальному рівні це подія для всієї країни: змінна – хвиля опитування. На індивідуальному рівні це особистий травматичний досвід: у другій хвилі респондентів запитували про зіткнення з 10 травматичними подіями, на підставі чого було окреслено дві групи: більш травмовані та менш травмовані

  • Застосовано регресійний аналіз, який проводився окремо для першої і другої хвилі, а також окремо для груп більш і менш травмованих у другій хвилі

Результати: розподіл за хвилями

Результати: розподіл за групами (2 хвиля)

Регресія за хвилями: задоволеність життям

Регресія за хвилями: щастя

Регресія за групами: задоволеність життям

Регресія за групами: щастя

Прогнозовані значення за хвилями

Прогнозовані значення за групами

Висновки




  • Війна як подія змінює характер зв’язку між віком і задоволеністю життям: під час вторгнення він набуває більш виразної U-подібної форми

  • Якщо розглядати війну як індивідуальний травматичний досвід, U-крива спостерігається лише серед менш травмованих для задоволеності життям. Для більш травмованих значущого зв’язку між віком і благополуччям не було

  • Значущий квадратичний зв’язок має місце лише для задоволеності життям. Для щастя він у деяких випадках візуально помітний, але недостатньо виразний, щоб досягти статистичної значущості