Психометричні властивості шкали популістських орієнтацій (за результатами всеукраїнського соціологічного опитування)
Author
Андрій Бова
Published
February 27, 2025
Вступ
Вимірювання популістських орієнтацій є важливим кроком для глибшого розуміння сучасних політичних процесів. Методика вивчення популістських орієнтації, яка запропонована О. Резніком та апробована у трьох всеукраїнських соціологічних опитуваннях у липні 2023, березні 2024 та червні - липні 2024 року, є переспективним підходом до вивчення цього складного соціально-політичного явища (Резнік, 2024).
Методика
Для відображення основних елементів популістської ідеології було використано систему показників, які фіксують віру в народний суверенітет, протиставлення еліті та маніхейське світосприйняття політичної реальності, що виражається через моралістичну дихотомію “добра” і “зла” у політичному процесі (таблиця). Показники 1, 2, 4 і 5 були запозичені та адаптовані з існуючих та широко визнаних у соціальних науках шкал вимірювання. Для повнішого охоплення досліджуваного явища було додатково сформульовано показники для вимірювання антиелітистських настроїв (показник 3), ставлення до тривалого перебування у політиці (показник 6) та готовності порушувати законодавство заради досягнення політичних цілей (показник 7). Вимірювання здійснювалося за допомогою шкали Лікерта, де респондентам пропонувалося оцінити свій рівень згоди із сімома твердженнями за п’ятибальною шкалою, де 1 відповідає повній незгоді, а 5 - повній згоді з запропонованим твердженням.
Таблицю відтворено з: Резнік (2024, с. 126).
Факторний аналіз, проведений за методом головних компонент із Varimax-обертанням на даних кожного соціологічного опитування, продемонстрував наявність двох факторів. Перший об’єднав популістські ідеї як народоцентризму, так і антиелітаризму, тоді як другий чітко виокремив ідеї маніхейської безкомпромісності. Хоча факторний аналіз виявив двофакторну структуру, для подальшого аналізу було вирішено використовувати єдиний адитивний індекс, що включав сім запитань. За результатами вивчення громадської думки 2023 року коефіцієнт альфа Кронбаха для усереднений сумарний індексу популістських орієнтацій становив 0,67.
Мета
Метою цього дослідження полягала в аналізі психометричних властивостей шкали популістських орієнтацій, що включає:
(a) визначення розмірності шкали;
(б) зіставлення конкуруючих моделей факторної структури шкали;
(в) оцінювання надійності - внутрішньої узгодженості шкали;
(г) дослідження інваріантності вимірювання шкали за статтю; (д) аналіз властивостей пунктів шкали.
Такий комплексний підхід дає змогу комплексно з’ясувати, наскільки коректно та стабільно шкала відбиває заданий конструкт.
Емпірична база дослідження
Емпіричною базою дослідження слугували результати всеукраїнського опитування, реалізованого компанією «Група «Рейтинг» за фінансової підтримки Проєкту USAID «Трансформація комунікацій». Польовий етап тривав з 27 червня по 6 липня 2024 року. Опитування охопило підконтрольну територію України (за винятком тимчасово окупованих територій та районів без українського мобільного зв’язку) і було проведено з використанням комбінованої методології CATI-CAWI (n = 4101).
Методи аналізу даних
Шкала запитань, що відбивали популістські орієнтації, є порядковою. Отже, застосування поліхоричних кореляцій, на відміну від коефіцієнтів кореляції Пірсона, забезпечило точнішу оцінку взаємозв’язків між змінними. Відповідно порядкова природа шкали врахована в конфірматорному факторному аналізі (КФА) та моделі градуйованої відповіді (GRM).
Дослідження включало аналіз розподілів змінних, кореляційний та експлораторний графовий аналіз.
За допомогою КФА перевірено однофакторна, модифікована однофакторна та двофакторна моделі. Як естіматор використовувався Maximum Likelihood з робастними стандартними похибками (WLSMV) через його стійкість до порушень нормальності розподілу даних.
Якість моделей конфірматорного факторного аналізу оцінювалася за комплексом показників допасованості. Значущість χ² (p-value scaled) розглядалася як не основний показник з огляду на її чутливість до розміру вибірки. Показник середньоквадратичної похибки апроксимації (RMSEA) менший за 0,08 вказував на задовільну узгодженість моделі з емпіричними даними. Водночас порівняльний індекс відповідності (CFI) мав перевищувати 0,95, що підтверджувало адекватність специфікації моделі. Стандартизований корінь середньоквадратичного залишку (SRMR) мав бути меншим за 0,08, що вказувало б на мінімальні розбіжності між емпіричною та теоретичною матрицями коваріацій. Референтним значенням показника зваженого кореню середньоквадратичного залишку (WRMR) є значення менше 1.0. Індекс парсимонії (PNFI scaled) мав перевищувати 0,50, що свідчило би про прийнятну збалансованість між складністю та якістю допасованості моделей. В аналізі застосовувалися робастні або масштабовані версії відповідних показників.
Додатково аналізувалися стандартизовані факторні навантаження, які мали перевищувати порогове значення 0,40, що забезпечувало суттєвий внесок кожного індикатора у формування латентного конструкту. Середньоквадратичне значення вилученої дисперсії (Average Variance Extracted, AVE) для кожного фактора мало бути більшим за 0,50, що підтверджувало внутрішню конвергентну валідність вимірювальної моделі.
Надійність вимірювального інструменту оцінювалася через показники внутрішньої узгодженості: коефіцієнт альфа Кронбаха, коефіцієнт порядкової альфа, та коефіцієнт категоріальної омега мали перевищувати 0,70, що свідчило про достатню стабільність вимірювань. Перевага надавалася коефіцієнту омега, оскільки він не потребує виконання припущення про тау-еквівалентність індикаторів та надає більш точні оцінки надійності для факторних моделей.
Слід зазначити, що можуть бути винятки із загальних правил, як-от менші значення окремих факторних навантажень або значення AVE понад 0.40 за адекватної композитної надійності шкали.
Перевірку інваріантності здійснюють за допомогою багатогрупового конфірматорного факторного аналізу (БГКФА). Розрізняють кілька рівнів інваріантності: конфігураційна, метрична, скалярна інваріантність та ін. Конфігураційна інваріантність означає, що факторна структура шкали (кількість факторів та зв’язок пунктів з факторами) є однаковою для різних груп. Метрична інваріантність, на додаток до конфігураційної, вимагає рівності факторних навантажень, тобто пункти шкали однаково вимірюють відповідний фактор в різних групах. Скалярна інваріантність, є найсуворішим рівнем і, крім рівності факторних навантажень, передбачає рівність порогів пунктів, що дозволяє коректно порівнювати середні значення за шкалою між групами.
При послідовному тестуванні моделей — спочатку від конфігураційної до метричної (слабкої) інваріантності, а потім від метричної до скалярної (сильної). Інваріантність не підтримується при різниці значень показників допасування Δ CFI< -0.01 та ΔRMSEA>0.015. Для великих вибірок рекомендовано застосовувати менше референтне значення (Δ RMSEA > 0.010).
GRM, що входить до арсеналу сучасної теорії тестування (IRT), враховує порядковий рівень виміру запитань. Ця модель дозволяє визначити точність вимірювання латентної змінної, отримати детальні параметри, такі як дискримінаційні коефіцієнти та порогові значення.
При оцінці моделі GRM зазначені показники (M2, RMSEA, SRMSR, TLI і CFI) використовуються для визначення загальної відповідності моделі даним. Ідеальна модель характеризується незначущим значенням M2 (p > 0,05), RMSEA менше 0,08 (з вузьким довірчим інтервалом), SRMSR менше 0.08, а також TLI і CFI, що перевищують 0.95. Ці критерії дозволяють досліднику об’єктивно оцінити, наскільки добре модель відображає структуру даних.
Аналіз проводився на зважених даних, крім БГКФА та GRM.
Показати/Сховати код
# Очищення глобального середовищаrm(list=ls())# Завантаження необхідних пакетівlibrary(here) # Шлях до файлуlibrary(haven) # Імпорт даних з різних форматівlibrary(dplyr) # Маніпулювання данимиlibrary(sjmisc) # Описова статистикаlibrary(ggcorrplot) # Візуалізація кореляційних матрицьlibrary(EGAnet) # Exploratory Graph Analysis (дослідження структури даних)library(lavaan) # Конфірматорний факторний аналізlibrary(semTools) # Розширення функціональності lavaan (перевірка інваріантності вимірювання)library(lavaanExtra) # Розширення функціональності lavaan (візуалізація)library(knitr) # Генерація звітівlibrary(kableExtra) # Покращення таблиць у звітах knitrlibrary(mirt) # IRT# Завантаження данихdataset <-read_sav(here("Monitoring2024.sav"))cat("Перевірка кількості пропущених значень")
# Обробка пропущених значень (якщо потрібно) та відбір зміннихdf<-na.omit(dataset[c(28:34,2, 432)])
Описова статистика
Описова статистика опитування виявляє помірний рівень популістських орієнтацій серед респондентів. Найбільш вираженою є згода з твердженнями, що підкреслюють розрив між елітою та народом (pm2) та важливість думки “простих людей” (pm3). Респонденти демонструють схильність вважати, що політики повинні слідувати волі народу (pm1) та що країною мають керувати “люди з народу” (pm4). Проте, спостерігається менша підтримка ідеї представництва “пересічними громадянами” замість професійних політиків (pm5) та виражене відхилення від думки, що політичний результат виправдовує порушення законності (pm6). Ставлення до політичного компромісу (pm7) є відносно нейтральним, але з тенденцією до сприйняття його як потенційної “торгівлі принципами”.
Загалом, отримані дані свідчать про поширення певних популістських настроїв, зокрема недовіри до еліт та акцентування на важливості голосу народу. Водночас, результати вказують на неоднозначне ставлення до деяких радикальних аспектів популізму, таких як відмова від професіоналізму в політиці та ігнорування законності заради досягнення політичних цілей. Це може свідчити про наявність “помірного” або “латентного” популізму, який поєднується з прихильністю до базових принципів демократії та верховенства права.
Показати/Сховати код
# Зважені дані# Отримання описової статистикиfrq(df[1:7], weights=df$wt_UA4101)
Народ набагато мудріший за політиків, тому політики повинні слідувати тільки волі народу (pm1) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=3.60 sd=1.21
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 210 | 5.12 | 5.12 | 5.12
2 | Скоріше не згодні | 714 | 17.41 | 17.41 | 22.53
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 749 | 18.26 | 18.26 | 40.79
4 | Скоріше згодні | 1268 | 30.92 | 30.92 | 71.71
5 | Цілком згодні | 1160 | 28.29 | 28.29 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Політичні розбіжності між елітою та народом більші, ніж розбіжності у самому народі (pm2) <numeric>
# total N=4100 valid N=4100 mean=3.97 sd=1.06
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 145 | 3.54 | 3.54 | 3.54
2 | Скоріше не згодні | 294 | 7.17 | 7.17 | 10.71
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 623 | 15.20 | 15.20 | 25.90
4 | Скоріше згодні | 1496 | 36.49 | 36.49 | 62.39
5 | Цілком згодні | 1542 | 37.61 | 37.61 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів (pm3) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=3.45 sd=1.20
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 271 | 6.61 | 6.61 | 6.61
2 | Скоріше не згодні | 780 | 19.02 | 19.02 | 25.63
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 748 | 18.24 | 18.24 | 43.87
4 | Скоріше згодні | 1431 | 34.89 | 34.89 | 78.76
5 | Цілком згодні | 871 | 21.24 | 21.24 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Нашою країною повинні керувати люди з народу, а не представники правлячої еліти (pm4) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=3.68 sd=1.19
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 217 | 5.29 | 5.29 | 5.29
2 | Скоріше не згодні | 565 | 13.78 | 13.78 | 19.07
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 799 | 19.48 | 19.48 | 38.55
4 | Скоріше згодні | 1264 | 30.82 | 30.82 | 69.37
5 | Цілком згодні | 1256 | 30.63 | 30.63 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Я хотів би, щоб мене у політиці представляв пересічний громадянин, а не професійний політик (pm5) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=2.80 sd=1.28
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 778 | 18.97 | 18.97 | 18.97
2 | Скоріше не згодні | 1058 | 25.80 | 25.80 | 44.77
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 965 | 23.53 | 23.53 | 68.30
4 | Скоріше згодні | 822 | 20.04 | 20.04 | 88.34
5 | Цілком згодні | 478 | 11.66 | 11.66 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
У політиці важливішим є результат, навіть отриманий з порушенням процедур законодавства (pm6) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=2.26 sd=1.31
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 1601 | 39.04 | 39.04 | 39.04
2 | Скоріше не згодні | 1014 | 24.73 | 24.73 | 63.76
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 610 | 14.87 | 14.87 | 78.64
4 | Скоріше згодні | 558 | 13.61 | 13.61 | 92.25
5 | Цілком згодні | 318 | 7.75 | 7.75 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Компроміс у політиці – це насправді торгівля власними принципами (pm7) <numeric>
# total N=4101 valid N=4101 mean=3.23 sd=1.19
Value | Label | N | Raw % | Valid % | Cum. %
---------------------------------------------------------------------
1 | Зовсім не згодні | 391 | 9.53 | 9.53 | 9.53
2 | Скоріше не згодні | 792 | 19.31 | 19.31 | 28.85
3 | Важко сказати, згодні чи ні | 1012 | 24.68 | 24.68 | 53.52
4 | Скоріше згодні | 1314 | 32.04 | 32.04 | 85.56
5 | Цілком згодні | 592 | 14.44 | 14.44 | 100.00
<NA> | <NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
xw <categorical>
# total N=4101 valid N=4101 mean=1.55 sd=0.50
Value | N | Raw % | Valid % | Cum. %
----------------------------------------
Male | 1857 | 45.28 | 45.28 | 45.28
Female | 2244 | 54.72 | 54.72 | 100.00
<NA> | 0 | 0.00 | <NA> | <NA>
Кореляційний аналіз
Аналіз кореляційної матриці виявляє певну структуру взаємозв’язків між змінними. Можна виділити кластер помірно корельованих змінних, що включає pm1, pm3, pm4 та pm5, де коефіцієнти кореляції варіюють від 0,46 до 0,60. Найсильніший зв’язок спостерігається між pm1 та pm4 (r = 0,60). Змінні pm2, pm6 та pm7 демонструють слабші кореляції з іншими показниками. Особливо це помітно для pm6, яка має найнижчі кореляції з усіма іншими змінними (від 0,05 до 0,20), що може вказувати на її відносну незалежність від основного конструкту. Змінна pm7 також демонструє переважно слабкі кореляції (від 0,20 до 0,28) з іншими показниками.
На основі результатів експлораторного графового аналізу (EGA) можна зробити такі висновки. Аналіз із використанням алгоритму GLASSO (графічного LASSO) з параметром регуляризації EBIC (γ = 0.5) виявив високу щільність зв’язків між змінними (edge density = 0.857), що відображається у 18 ненульових ребрах між 7 вершинами графу. Застосування алгоритму виявлення спільнот Louvain визначило всі змінні (pm1-pm7) як такі, що належать до однієї спільноти, що свідчить про одновимірну структуру досліджуваного конструкту.
Для перевірки стабільності отриманого рішення було проведено бутстраповану версію EGA з 500 параметричними повторами. Результати бутстрапування підтвердили одновимірність структури - медіанна кількість вимірів становить 1, з 95% довірчим інтервалом [0.88, 1.12]. Це свідчить про високу надійність одновимірного рішення, оскільки довірчий інтервал не включає значення 2 і більше. Додатково, аналіз TEFI (Total Entropy Fit Index using Von Neumman’s entropy) також підтверджує одномірність моделі (TEFI = 0).
Отже, попри деяку гетерогенність кореляційних зв’язків, графовий аналіз вказує на одновимірну структуру досліджуваного конструкту.
Model: GLASSO (EBIC with gamma = 0.5)
Correlations: auto
Lambda: 0.0601980331847116 (n = 100, ratio = 0.1)
Number of nodes: 7
Number of edges: 18
Edge density: 0.857
Non-zero edge weights:
M SD Min Max
0.124 0.089 0.034 0.337
----
Algorithm: Louvain
Number of communities: 1
pm1 pm2 pm3 pm4 pm5 pm6 pm7
1 1 1 1 1 1 1
----
Unidimensional Method: Louvain
Unidimensional: Yes
----
TEFI: 0
Показати/Сховати код
bootEGA(data = cor_matrix, n =4101, seed =123)
Model: GLASSO (EBIC)
Correlations: auto
Algorithm: Louvain
Unidimensional Method: Louvain
----
EGA Type: EGA
Bootstrap Samples: 500 (Parametric)
1 2
Frequency: 0.996 0.004
Median dimensions: 1 [0.88, 1.12] 95% CI
Конфірматорний факторний аналіз
Масштабована статистика χ² (χ²scaled) та її рівень значущості (p-value) використовувалися для початкової оцінки моделей, хоча цей критерій чутливий до розміру вибірки. Робастний показник середньоквадратичної похибки апроксимації (Robust RMSEA) для всіх моделей був в межах 0.061-0.066, що свідчить про прийнятну якість відтворення коваріаційної структури даних, при цьому верхня межа 90% довірчого інтервалу не перевищувала 0.075. Робастний порівняльний індекс відповідності (Robust CFI) для модифікованої однофакторної та двофакторної моделей становив 0.971, а для однофакторної - 0.964, що вказує на хорошу узгодженість. Стандартизований корінь середньоквадратичного залишку (SRMR) був меншим за 0.034, демонструючи мінімальні розбіжності між емпіричною та теоретичною матрицями коваріацій. Додатково розраховувався масштабований індекс парсимонії (PNFI scaled), значення якого перевищували 0.61, що свідчить про прийнятну збалансованість між складністю та якістю допасованості моделей. Показник WRMR для всіх моделей перевищував рекомендоване значення 1.0.
Альтернативні до однофакторної моделі показали кращу відповідність даним.
Порівняльний аналіз моделей показав, що модифікована однофакторна та двофакторна моделі демонструють ідентичні показники допасованості (χ²scaled = 125.461, df = 13, p < 0.001, robust RMSEA = 0.061 90% ДІ [0.051; 0.070], Robust CFI = 0.971, SRMR = 0.028, PNFI scaled = 0.610) та кращу якість відтворення даних порівняно з початковою однофакторною моделлю (χ²scaled = 163.747, df = 14, p < 0.001, robust RMSEA = 0.066 90% ДІ [0.057; 0.075], robust CFI = 0.964, SRMR = 0.034, PNFI scaled = 0.654).
Втім, попри формально однакову якість допасованості, аналіз психометричних властивостей виявляє суттєві відмінності між моделями. Двофакторна модель логічно розділяє елементи: перший фактор (Popul_l) охоплює pm1–pm5 з високими навантаженнями (0.43-0.77), а другий (Popul_2) – pm6 і pm7, для яких навантаження підвищуються (0.36 та 0.55 порівняно з 0.25 та 0.38 у модифікованій однофакторній моделі). Двофакторна модель демонструє дещо кращі показники надійності для першого фактора (ω = 0.77, AVE = 0.45), але характеризується проблематичною структурою другого фактора з низькою надійністю (ω = 0.30) та недостатньою конвергентною валідністю (AVE = 0.21). Другий фактор включає лише два індикатори, що зменшує надійність вимірювання порівняно з трьома - чотирма індикаторами.
Натомість модифікована однофакторна модель, попри дещо нижчі показники надійності (ω = 0.73) та середньої вилученої дисперсії (AVE = 0.35), пропонує більш парсимонічне рішення. Специфікація коваріації залишків між індикаторами pm6 та pm7 (0.102, p<0.001) виявляється більш економним способом врахування їхньої спільної дисперсії порівняно з виокремленням окремого фактора. Модель з однією латентною змінною є простішою в інтерпретації та подальшій роботі. Таким чином, попри формально однакову якість відтворення даних, теоретичні та практичні міркування схиляють до прийняття модифікованої однофакторної моделі як більш обґрунтованого рішення. Водночас, відносно низькі факторні навантаження окремих індикаторів та загальний показник AVE нижче рекомендованого порогу 0.50 вказують на потребу подальшого вдосконалення цього вимірювального інструменту.
For constructs with categorical indicators, Zumbo et al.`s (2007) "ordinal alpha" is calculated in addition to the standard alpha, which treats ordinal variables as numeric. See Chalmers (2018) for a critique of "alpha.ord" and the response by Zumbo & Kroc (2019). Likewise, average variance extracted is calculated from polychoric (polyserial) not Pearson correlations.
# Показники відповідності моделіreliability_m3 <-round(semTools::reliability(fit.m3),2)
For constructs with categorical indicators, Zumbo et al.`s (2007) "ordinal alpha" is calculated in addition to the standard alpha, which treats ordinal variables as numeric. See Chalmers (2018) for a critique of "alpha.ord" and the response by Zumbo & Kroc (2019). Likewise, average variance extracted is calculated from polychoric (polyserial) not Pearson correlations.
Інваріантність вимірювання шкали популістських орієнтацій за статю
Аналіз інваріантності вимірювання продемонстрував відмінну відповідність даних для всіх протестованих моделей. Конфігураційна модель, що є базовою для оцінки інваріантності, показала високі значення масштабованого CFI (0.983) та прийнятний масштабованого RMSEA (0.062). Послідовне введення обмежень для перевірки метричної, скалярної інваріантності та інваріантності середніх значень призвело до покращення відповідності моделей за індексом RMSEA. Так, значення RMSEA послідовно зменшувалися від 0.062 для конфігураційної моделі до 0.040 для моделі інваріантності середніх значень, що є нетиповим явищем. При цьому, значення масштабованого CFI залишалися стабільно високими для всіх моделей, варіюючись в межах 0.982-0.987. Хоча спостерігалося незначне зниження масштабованого CFI при переході від метричної моделі до скалярної (0.005), та від скалярної до моделі інваріантності середніх значень (0.004), ці зміни є мізерними та не свідчать про суттєве погіршення відповідності. Дельти CFI для всіх послідовних моделей залишалися значно нижчими за загальноприйнятий поріг в 0.01.
Відповідно до прийнятих критеріїв, всі зміни індексів знаходяться в межах допустимих значень. Дані підтримують як метричну, так і скалярну інваріантність вимірювальної моделі, що дозволяє коректно порівнювати як кореляції, так і латентні середні між групами.
Warning in measurementInvarianceCat(model = m2, data = df, estimator = "WLSMV",
: The measurementInvarianceCat function is deprecated, and it will cease to be
included in future versions of semTools. See help('semTools-deprecated) for
details.
Measurement invariance models:
Model 1 : fit.configural
Model 2 : fit.loadings
Model 3 : fit.thresholds
Model 4 : fit.means
Scaled Chi-Squared Difference Test (method = "satorra.2000")
lavaan->lavTestLRT():
lavaan NOTE: The "Chisq" column contains standard test statistics, not the
robust test that should be reported per model. A robust difference test is
a function of two standard (not robust) statistics.
Df AIC BIC Chisq Chisq diff Df diff Pr(>Chisq)
fit.configural 26 128.14
fit.loadings 32 131.60 3.275 6 0.77366
fit.thresholds 52 229.30 102.609 20 4.286e-13 ***
fit.means 53 245.15 2.822 1 0.09298 .
---
Signif. codes: 0 '***' 0.001 '**' 0.01 '*' 0.05 '.' 0.1 ' ' 1
Fit measures:
cfi.scaled rmsea.scaled cfi.scaled.delta rmsea.scaled.delta
fit.configural 0.983 0.062 NA NA
fit.loadings 0.987 0.049 0.004 0.013
fit.thresholds 0.982 0.046 0.005 0.003
fit.means 0.986 0.040 0.004 0.006
Показати/Сховати код
cat("У таблиці подані абсолютні значення зміни показників допасування")
У таблиці подані абсолютні значення зміни показників допасування
Модель градуйованої відповіді
Аналіз факторних навантажень показав, що пункти pm1, pm3 та pm4 мають високі значення як за показником F1, так і h², що свідчить про їх суттєвий внесок у прогнозну здатність моделі. У той же час, значно нижчі результати для pm2, pm6 та pm7 вказують на необхідність подальшої оптимізації або переосмислення їх ролі в структурі моделі. Пояснена диспрерсія на рівні 38.9% показує, що модель потребує удосконалення.
Попри значущий результат тесту M2 (p = 0), більшості інших індексів, зокрема RMSEA (0,053 з 95% довірчим інтервалом 0,046–0,060), SRMSR (0,0437), TLI (0,970) та CFI (0,980), свідчать про добру відповідність моделі даним. Це дозволяє зробити висновок, що модель стабільно інтерпретує структуру даних.
Аналіз показників якості пунктів у GRM-моделі демонструє, що, незважаючи на статистично значущі результати тестів S_X2 (що обумовлено чутливістю критерію до великого обсягу даних), значення RMSEA для кожного пункту є дуже низькими (менше 0.03), що свідчить про практично безпомилкове узгодження моделі з даними. Таким чином, отримані індекси вказують на прийнятний рівень відповідності окремих пунктів моделі, що забезпечує її належну валідність і стабільність оцінок.
Отримані параметри пунктів у GRM показують, що не всі пункти рівномірно сприяють вимірюванню латентної змінної. Пункти pm1, pm3 та pm4 демонструють високі значення дискримінації та логічно зростаючу послідовність порогів, що забезпечує надійну диференціацію респондентів за рівнями досліджуваного конструкту. У противагу, пункти pm2 та pm7 мають нижчу дискримінацію, що зменшує їх здатність розрізняти суб’єктів. Особливо примітним є пункт pm6, який характеризується дуже низьким значенням дискримінації поряд із екстремально високими пороговими значеннями, що вказує на його обмежену інформативність для широкої популяції.
На представлених графіках відображено характеристичні криві (trace lines) для семи пунктів (pm1-pm7) шкали. Більшість пунктів (pm1, pm3, pm4, pm5) демонструють чітку диференціацію між категоріями відповідей, що відображається у виразних, добре розділених кривих з піками в різних точках континууму вимірюваної риси (θ). Це свідчить про високу дискримінативну здатність цих пунктів.
Особливу увагу привертають пункти pm2, pm6 та pm7, які показують дещо відмінні патерни. У них спостерігається менш чітка диференціація між категоріями відповідей, що може вказувати на певні проблеми з розрізнювальною здатністю цих пунктів. Зокрема, у пункті pm6 криві є більш пласкими та перекриваються значною мірою, що може свідчити про меншу ефективність цього пункту у вимірюванні досліджуваного конструкту.
Графіки інформації пунктів (Item Information Curves) демонструють варіативність у внеску окремих пунктів у загальну інформацію тесту. Видно, що пункти pm1, pm3, pm4 та pm5 забезпечують найбільшу інформацію у середньому діапазоні латентної ознаки (𝜃), що свідчить про їхню ефективність у диференціації респондентів із середніми значеннями 𝜃. Водночас, пункти pm2, pm6 і pm7 надають обмежену інформацію.
Графік тестової інформаційної функції (Test Information Function, TIF) показує, наскільки добре шкала вимірює латентну змінну 𝜃 у різних її значеннях. Шкала добре працює для осіб із середніми значеннями 𝜃,але слабко вимірює дуже низькі та дуже високі рівні латентної ознаки. Це типова ситуація для GRM, яка ефективна для середніх рівнів латентної змінної, але може потребувати додаткових пунктів для кращого охоплення крайніх значень.
# Показники якості пунктів (Item Fit) cat("\nПоказники якості пунктів (Item Fit)\n\n")
Показники якості пунктів (Item Fit)
Показати/Сховати код
fit_stats <-itemfit(mod_mirt)# Створення таблиці для Item Fit статистикиkable(fit_stats, caption ="Показники якості пунктів (Item Fit)") %>%kable_styling(bootstrap_options =c("striped", "hover", "condensed"), full_width =FALSE)
Показники якості пунктів (Item Fit)
item
S_X2
df.S_X2
RMSEA.S_X2
p.S_X2
pm1
135.03669
60
0.0174650
0.0000001
pm2
118.61924
72
0.0125668
0.0004500
pm3
126.86459
64
0.0154782
0.0000049
pm4
96.12257
62
0.0115860
0.0035595
pm5
147.99399
64
0.0178913
0.0000000
pm6
325.29047
73
0.0290333
0.0000000
pm7
171.89117
74
0.0179624
0.0000000
Показати/Сховати код
# Параметри пунктів у форматі IRTcat("\nПараметри пунктів у форматі IRT\n\n")
Параметри пунктів у форматі IRT
Показати/Сховати код
item_params <-coef(mod_mirt, IRTpars =TRUE, simplify =TRUE)# Створення таблиці для параметрів пунктівitem_params_df <-as.data.frame(item_params$items)kable(item_params_df, caption ="Параметри пунктів IRT") %>%kable_styling(bootstrap_options =c("striped", "hover", "condensed"), full_width =FALSE)
Параметри пунктів IRT
a
b1
b2
b3
b4
pm1
2.3504788
-2.001082
-0.8818753
-0.2472264
0.7465805
pm2
0.8758385
-4.210972
-2.6334530
-1.3305359
0.7279639
pm3
1.8472731
-2.029795
-0.8745003
-0.2025273
1.0928575
pm4
2.2734685
-2.030390
-1.0636836
-0.3377831
0.6599490
pm5
1.5609642
-1.330469
-0.2039681
0.6579840
1.7902998
pm6
0.4251403
-1.116818
1.3816069
3.1649826
6.1516919
pm7
0.7381592
-3.363936
-1.3751441
0.2083219
2.6682635
Показати/Сховати код
# Графік Trace для пунктівcat("\nГрафік Trace для пунктів\n\n")
# Метрична інваріантність (обмежуємо нахили (дискримінацію) елементів бути рівними між групами)model_metric <-multipleGroup(df[, 1:7], 1, itemtype ="graded", group = df$sex,invariance =c('slopes'))
# Скалярна інваріантність (обмежуємо нахили та перехвати (складність) елементів бути рівними між групами)model_scalar <-multipleGroup(df[, 1:7], 1, itemtype ="graded", group = df$sex,invariance =c('slopes', 'intercepts'))
# Перевірка інваріантності за допомогою anova# Порівняння метричної моделі з конфігураційною моделлю (перевірка метричної інваріантності)anova_metric_configural <-anova(model_metric, model_configural)print("ANOVA між метричною та конфігураційною моделями:")
[1] "ANOVA між метричною та конфігураційною моделями:"
# Порівняння скалярної моделі з метричною моделлю (перевірка скалярної інваріантності)anova_scalar_metric <-anova(model_scalar, model_metric)print("ANOVA між скалярною та метричною моделями:")
# Порівняння всіх моделей відразуanova_all_models <-anova(model_scalar, model_metric, model_configural)print("ANOVA для всіх моделей (скалярна, метрична, конфігураційна):")
[1] "ANOVA для всіх моделей (скалярна, метрична, конфігураційна):"
У статті представлено результати аналізу даних, отриманих за допомогою методики вимірювання популістських орієнтацій (автор - О. Резнік). В межах КФА модифіковане однофакторне рішення виявило суттєві переваги щодо практичного застосування та інтерпретації результатів. Воно забезпечує цілісніший вимірювальний конструкт і вищу надійність порівняно з двофакторною моделлю. Додатковою перевагою модифікованої однофакторної моделі є її інваріантність за статтю, що підтверджує універсальність застосування.
Результати GRM засвідчили, що загальна відповідність моделі даним є хорошою. Більшості пунктів шкали мали задовільну якість. Проте деякі твердження потребують перегляду чи уточнення формулювань для підвищення їхньої дискримінативної здатності.
Перспективи подальшого використання та вдосконалення інструменту можуть включати розроблення скороченої версії шкали з фокусом на найбільш валідних індикаторах (pm1, pm3, pm4, pm5) або розширення методики через розроблення додаткових індикаторів для посилення потенційного другого фактору, зокрема через поглиблення та конкретизацію змінних pm6 та pm7. З огляду на вищезазначене, у подальших соціологічних опитуваннях рекомендовано використовувати одновимірну модель як валідний та практичний інструмент вимірювання, з можливістю її подальшої оптимізації відповідно до специфіки дослідницьких завдань.
Список використаних джерел
Резнік, О. (2024). Популістські орієнтації українців за умов воєнного стану та обмеження політичного життя. В О. Резнік (Ред.), Популістські орієнтації в українському суспільстві (с. 116-134). Інститут соціології НАН України [in Ukrainian].
Посилання на цю роботу:
Бова, А. (2025). Психометричні властивості шкали популістських орієнтацій (за результатами всеукраїнського соціологічного опитування). RPubs. https://www.rpubs.com/abova/populist-orientations-scale[in Ukrainian].
Для цитування в BibTeX: @online{бова2025,
author = {Бова, Андрій},
title = {Психометричні властивості шкали популістських орієнтацій (за результатами всеукраїнського соціологічного опитування)},
date = {2025-02-02},
url = {https://www.rpubs.com/abova/populist-orientations-scale},
langid = {uk}
}