Переклад та адаптація методики для вимірювання національної резильєнтності
Тема резильєнтності (стійкості) зараз, під час повномасштабного вторгнення, згадується особливо часто. Воно і не дивно, адже багатьом цікаво, звідки у нас береться ресурс навчатися, працювати, відпочивати (та і просто жити) під час війни, на скільки вистачить цього ресурсу. А іще ж хочеться дізнатися, наскільки українці згуртовані, готові допомагати одне одному, волонтерити, донатити на ЗСУ, адже без цього буде складно протистояти російській агресії. Я тут хочу підняти тему національної резильєнтності, а якщо конкретно – питання її вимірювання. Національну резильєнтність можна розглядати як здатність протистояти зовнішній загрозі і вміння адаптуватися до нових умов. Дуже детально зупинятися на тому, що таке національна резильєнтність і наводити приклади методик для її вимірювання не буду, бо про це я писала есе, котре можна знайти за цим посиланням: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/12.pdf. Більше хочеться похвалитися тим, що ми переклали й адаптували модифіковану версію методики NR-13, спрямованої на вимірювання національної резильєнтності, провели онлайн-опитування, у якому взяли участь 114 респондентів (вибірка, звісно, не репрезентує доросле населення України, але що вже поробиш) і проаналізували отримані дані. Але про все по черзі.
До речі, вам стало цікаво, звідки взялись “ми”? Річ у тім, що переклад і адаптація методики, збір даних проводився у межах виробничої практики студентів 4 курсу факультету соціології КНУ ім. Тараса Шевченка. У цьому процесі взяли участь 6 студенток: Баришенко Ольга, Клепчар Діана, Кравченко Анастасія, Лаєш Марія, Надієвець Яна та Семенова Анастасія. За що їм дуже вдячна, так би в мене до цього процесу руки не дійшли б:)
Для перекладу й адаптації було обрано модифіковану версію методики NR-13, котра застосовувалась для вимірювання резильєнтності українців під час повномасштабного вторгнення. Кому цікаво, можете почитати статтю, де фігурувала саме ця методика: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487. Масив даних для цієї статті теж у відкритому доступі, кому цікаво, можете погратись: https://osf.io/z5adg/.
Твердження модифікованої версії методики NR-13 наведено у таблиці нижче:
| Запитання | |
|---|---|
| Identification with my country | |
| 1 | I believe that my government will make the right decision during the war in the Ukraine |
| 2 | During the war in the Ukraine, the society in my country will back up government decisions and those of the president |
| 3 | I have full confidence in the ability of the security forces of my country to protect our population |
| 4 | My country is my home, and I don’t intend to leave it |
| 5 | My society has coped well with past wars in the Ukraine and will cope well with future wars in the Ukraine |
| 6 | I am optimistic about the future of the Ukraine |
| Solidarity and social justice | |
| 7 | Social relations between the different groups in the Ukraine are good |
| 8 | In my society there is a high level of social solidarity (mutual assistance and concern for one another) |
| 9 | The expression «man is wolf to man» is characteristic of my society |
| 10 | In my society, there is a reasonable level of social justice |
| Trust in public institutes | |
| 11 | I trust the President |
| 12 | I trust the Government |
| 13 | I trust the Army Force of the UA |
| Примітка: Запитання мають шкалу вимірювання від 1 до 6, де 1 - Strongly disagree, 2 - Disagree, 3 - Somewhat disagree, 4 - Somewhat agree, 5 - Agree, 6 - Strongly agree | |
Спочатку студентки самотужки переклали твердження методики, наведені у попередній таблиці українською мовою. Під час цього процесу виникали певні труднощі, пов’язані, насамперед, з неоднозначними або складними формулюваннями. Так, точний переклад твердження “My country is my home, and I don’t intend to leave it” звучить як “Моя країна – мій дім, я не маю наміру покидати її”. Але це не надто відображає реальну ситуацію в Україні: є українці, які вважають Україну своїм домом, але змушені були покинути її через загрозу для свого життя та/або життя близьких (наприклад, через проживання на території, яка знаходиться неподалік від лінії фронту). Відповідно, аби дане твердження стосувалось обох груп – тих, хто змушений був покинути країну і тих, хто не виїжджав з України, – його було переформульовано як “Моя країна – це мій дім, я планую будувати своє подальше життя тут”.
Також було повністю змінено твердження “My society has coped well with past wars in the Ukraine and will cope well with future wars in the Ukraine” шляхом поділу його на два окремих пункти: “Моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми і труднощі в минулому” та “Моя країна переможе в цій війні”. Адже початкове формулювання, на нашу думку, є доволі суперечливим і складним з точки зору розуміння того, про які конкретно війни йдеться. Також воно поєднує у собі минулі і теперішні події. Проте респондент може не вважати, що Україна успішно справлялася із викликами в минулому і водночас вірити у те, що Україна переможе у цій війні.
Твердження “Social relations between the different groups in the Ukraine are good” також видалось нам складним і неоднозначним з точки розуміння, тому його було спрощено до “Українське суспільство є згуртованим”.
Окремо варто зауважити, що потрібно було переформулювати деякі твердження не тільки для легшого сприйняття їх респондентами, а й для того, щоб вони відповідали правилам побудови речень в українській мові. Так, твердження “In my society there is a high level of social solidarity (mutual assistance and concern for one another)” було перекладене як “Українське суспільство має високий рівень солідарності (взаємодопомоги, турботи один про одного)”.
Також для того, щоб твердження “In my society, there is a reasonable level of social justice” було більш зрозумілим, його було перекладено і перефразовано його як “Я вважаю українське суспільство справедливим”.
Інші твердження були перекладені дослівно. Отже, початкова версія перекладеної методики виглядала так:
| Запитання | |
|---|---|
| Ідентифікація з країною | |
| 1 | Я вважаю, що уряд приймає правильні рішення під час війни в Україні |
| 2 | Під час війни в Україні наше суспільство підтримує рішення уряду та Президента |
| 3 | Я повністю впевнений(-а), що ЗСУ здатні захистити населення нашої країни |
| 4 | Моя країна - це мій дім, я планую будувати своє подальше життя тут |
| 5 | Моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми і труднощі в минулому |
| 6 | Моя країна переможе в цій війні |
| 7 | Я оптимістично налаштований(-а) щодо майбутнього України |
| Солідарність і соціальна справедливість | |
| 8 | Українське суспільство є згуртованим |
| 9 | Українське суспільство має високий рівень солідарності (взаємодопомоги, турботи один про одного) |
| 10 | Я вважаю українське суспільство справедливим |
| 11 | Вислів «людина людині вовк» є характерним для українського суспільства |
| Довіра до інститутів | |
| 12 | Я довіряю Президенту |
| 13 | Я довіряю уряду |
| 14 | Я довіряю ЗСУ |
| Примітка: Запитання мають шкалу вимірювання від 1 до 6, де 1 - Зовсім не погоджуюсь, 2 - Не погоджуюсь, 3 - Скоріше не погоджуюсь, 4 - Скоріше погоджуюсь, 5 - Погоджуюсь, 6 - Повністю погоджуюсь. Також було додано варіант «Важко відповісти» | |
Після перекладу та адаптації методики студентками було проведене невеличке опитування серед студентів 3-4 курсів факультету соціології КНУ імені Т. Шевченка з метою подальшого вдосконалення формулювання тверджень. Опитувальник поширювався напряму респондентам із проханням пройти анкетування та вказати, які труднощі в них виникали під проходження опитування. В результаті було отримано 22 анкети із відповідями на всі запитання опитувальника.
У 3-х респондентів виникли труднощі із твердженням “Я вважаю, що уряд приймає правильні рішення під час війни в Україні”, адже вони зазначали, що їм важко відповісти на це запитання. Зважаючи на те, що таких респондентів дуже мало (як і респондентів відібраних для пілотажу анкети), ми не можемо з упевненістю стверджувати, що це пов’язано з нерозумінням запитання респондентами. Проте варто взяти до уваги те, що один із респондентів зіткнувся з проблемою у розумінні терміну “уряд”, а саме не було зрозуміло, про яку його частину йдеться. Тож ми вирішили замінити його на “українська влада” і відповідно переформулювати дане твердження в самій методиці наступним чином: “Я вважаю, що українська влада приймає правильні рішення під час війни в Україні”1.
Також у деяких респондентів виникли труднощі з розумінням прислів’я “Людина людині вовк”. Вони зазначили, що їм доводилось користуватись інтернет-ресурсами, щоб зрозуміти його сенс. Саме тому було прийнято рішення замінити дане твердження на “Українці схильні ставити власні інтереси вище за інтереси своїх співгромадян”, яке, на нашу думку, є більш простим з точки зору розуміння і, що важливо, загалом відображає сенс прислів’я.
Запитання “Моя країна – це мій дім, я планую будувати своє подальше життя тут” отримало найбільшу частку відповідей “Важко відповісти” серед усіх запитань. Зважаючи на те, що існує суспільний дискурс, пов’язаний з дилемою повернення українців з-за кордону, цей результат більшою мірою може окреслювати сенситивність, ніж некоректність сформульованого питання. Більше того, зважаючи на те, що респонденти не знають, коли закінчиться війна і яким взагалі буде майбутнє України, вони дійсно можуть не мати уявлення про те, чи планують вони будувати своє майбутнє в Україні чи ні.
Також у респондентів виникли труднощі з твердженням “Моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми і труднощі в минулому”. Один з них зазначив, що “питання не уточнене, хотілося б більше точний період у минулому, бо ставлення різне у різні періоди”. Саме тому це твердження переформулювано наступним чином: “Протягом періоду незалежності моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми та долати труднощі”.
Ми також погодились із коментарем щодо схожості термінів “солідарність” і “згуртованість”, оскільки вважаємо, що згуртованість є одним із компонентів солідарності. Саме тому твердження “Українське суспільство має високий рівень солідарності (взаємодопомоги, турботи один про одного)” та “Українське суспільство є згуртованим” було переформульовано наступним чином: “Українське суспільство має високий рівень солідарності (згуртованості, взаємодопомоги, турботи один про одного)”, а твердження “Українське суспільство є згуртованим” було видалено.
У запитанні “Я повністю впевнений(-а), що ЗСУ здатні захистити населення нашої країни”, пропонуємо видалити слово “повністю” для зменшення емоційності його сприйняття респондентами: “Я впевнений(-а), що ЗСУ здатні захистити населення нашої країни”.
Також у одного з респондентів виникло запитання щодо твердження “Під час війни в Україні наше суспільство підтримує рішення уряду та Президента”, оскільки він зазначив, що по-різному ставиться до уряду та Президента (“Питання має запитання про уряд та Президента разом. Маю різне ставлення, тому відповісти важко”). Відповідно було прийнято рішення переформулювати дане твердження наступним чином: “Під час війни наше суспільство підтримує рішення української влади”.
Крім того, у процесі обговорення ми вирішили додати ще одне твердження у блок довіри до інститутів: “Я довіряю волонтерським організаціям та фондам”. На нашу думку, воно є доречним, адже волонтерство під час війни є одним зі способів протистояння російській агресії.
Тож остаточна версія перекладеної методики виглядала наступним чином:
| Назва змінної | Запитання |
|---|---|
| Ідентифікація з країною | |
| Q1 | Я вважаю, що українська влада приймає правильні рішення під час війни в Україні |
| Q2 | Під час війни наше суспільство підтримує рішення української влади |
| Q3 | Я впевнений(-а), що ЗСУ здатні захистити населення нашої країни |
| Q4 | Моя країна - це мій дім, я планую будувати своє подальше життя тут |
| Q5 | Протягом періоду незалежності моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми та долати труднощі |
| Q6 | Моя країна переможе в цій війні |
| Q7 | Я оптимістично налаштований(-а) щодо майбутнього України |
| Солідарність і соціальна справедливість | |
| Q8 | Українське суспільство має високий рівень солідарності (згуртованості, взаємодопомоги, турботи один про одного) |
| Q9 | Українці схильні ставити власні інтереси вище за інтереси своїх співгромадян |
| Q10 | Я вважаю українське суспільство справедливим |
| Довіра до інститутів | |
| Q11 | Я довіряю Президенту |
| Q12 | Я довіряю уряду |
| Q13 | Я довіряю ЗСУ |
| Q14 | Я довіряю волонтерським організаціям та фондам |
| Примітка: Запитання мають шкалу вимірювання від 1 до 6, де 1 - Зовсім не погоджуюсь, 2 - Не погоджуюсь, 3 - Скоріше не погоджуюсь, 4 - Скоріше погоджуюсь, 5 - Погоджуюсь, 6 - Повністю погоджуюсь. Також був присутній варіант «Важко відповісти» | |
Цю версію методики було включено анкету, котру повністю пройшли 114 респондентів. Опитування проводилося з 28.11.2023 до 04.12.2023. До анкети також включено запитання з приводу страхів і побоювань відносно національної безпеки України. Імовірно, що якщо респонденти довіряють і підтримують рішення влади, довіряють ЗСУ та волонтерам, оптимістично налаштовані стосовно майбутнього країни тощо вони менше боятимуться за безпеку своєї країни. Ці запитання були своєрідною спробою валідизації методики. Запитання про страхи відносно національної безпеки наведено у цій таблиці:
| Запитання | |
|---|---|
| Я відчуваю страх | |
| 1 | … через можливе захоплення росією нових територій в Україні |
| 2 | … що наша влада втомиться від війни і піде на переговори |
| 3 | … що наше суспільство втомиться від війни і піде на переговори |
| 4 | … що Україна має недостатньо сил для того, щоб протистояти росії |
| 5 | … що росія виграє війну |
| 6 | … що українці перестануть допомагати ЗСУ |
| 7 | … що українці з більш безпечних регіонів почнуть забувати, що в країні йде війна |
| Примітка: Запитання мають шкалу вимірювання від 1 до 6, де 1 - Зовсім не погоджуюсь, 2 - Не погоджуюсь, 3 - Скоріше не погоджуюсь, 4 - Скоріше погоджуюсь, 5 - Погоджуюсь, 6 - Повністю погоджуюсь. Також був присутній варіант «Важко відповісти» |
Ну і невеличкий аналіз:) Результати також було представлено на Щорічній соціологічній конференції у Фінляндії (The Annual Sociological Conference 2024). У ній взяли участь Надієвець Яна, Семенова Анастасія та Кравченко Анастасія. Зазначу, що цей аналіз даних лише частково перетинатиметься з презентацією результатів на конференції у Гельсінкі.
Для кожного з тверджень було розраховано середнє значення і визначено частку відповідей “Важко відповісти”. Середнє знаходилось у межах від 1 до 6; чим більше його значення, тим краща оцінка кожного з аспектів національної резильєнтності. Найменше значення середнього мають довіра до уряду та впевненість у тому, українці схильні ставити свої інтереси вище за інтереси співгромадян (тобто респонденти схильні погоджуватися з цим твердженням)2. А найбільші оцінки отримали довіра до ЗСУ, впевненість у тому, що вони можуть захистити українське населення і впевненість у перемозі України в цій війні. Загалом, частка тих, хто обрав варіант “Важко відповісти” для вказаних тверджень не така уже і значна (ну хіба що у випадку з довірою до Президента вона дещо вища, порівняно з рештою тверджень).
На підставі вказаних тверджень було побудовано адитивний індекс3, значення якого могли змінюватись від 1 до 6. Чим більше значення, тим вищою є резильєнтність українців. Середнє значення адитивного індексу становило 4.22, що вказує на відносно високий рівень національної резильєнтності.
| Твердження | Середнє | % відповідей «Важко відповісти» | |
|---|---|---|---|
| Q1 | Я вважаю, що українська влада приймає правильні рішення під час війни в Україні | 3.54 | 9.6 |
| Q2 | Під час війни наше суспільство підтримує рішення української влади | 3.69 | 9.6 |
| Q3 | Я впевнений(-а), що ЗСУ здатні захистити населення нашої країни | 5.16 | 3.5 |
| Q4 | Моя країна - це мій дім, я планую будувати своє подальше життя тут | 4.69 | 5.3 |
| Q5 | Протягом періоду незалежності моїй країні вдавалось успішно вирішувати проблеми та долати труднощі | 3.70 | 6.1 |
| Q6 | Моя країна переможе в цій війні | 5.27 | 8.8 |
| Q7 | Я оптимістично налаштований(-а) щодо майбутнього України | 4.58 | 7.0 |
| Q8 | Українське суспільство має високий рівень солідарності (згуртованості, взаємодопомоги, турботи один про одного) | 4.06 | 7.0 |
| Q9 | Українці схильні ставити власні інтереси вище за інтереси своїх співгромадян | 2.79 | 6.1 |
| Q10 | Я вважаю українське суспільство справедливим | 3.51 | 10.5 |
| Q11 | Я довіряю Президенту | 4.13 | 14.0 |
| Q12 | Я довіряю уряду | 2.97 | 11.4 |
| Q13 | Я довіряю ЗСУ | 5.32 | 2.6 |
| Q14 | Я довіряю волонтерським організаціям та фондам | 4.56 | 7.9 |
Аналіз кореляцій тверджень між собою та з індексом національної резильєнтності (Index) показав наступне. Можемо спостерігати досить високі значення кореляцій тверджень з адитивним індексом. Винятком є пункт з оберненою шкалою (“Українці схильні ставити власні інтереси вище за інтереси своїх співгромадян”), для якого вона статистично незначуща. Крім того, це твердження статистично значуще корелює (причому досить слабко) лише з трьома пунктами. Попередньо ми можемо сказати, що це твердження має сенс видалити, однак для цього потрібно проводити подальшу валідизацію методики.
Нарешті визначимо, як індекс національної резильєнтності корелює із побоюваннями українців щодо національної безпеки. Для цього було розраховано кореляцію Спірмена, її значення наведено на рисунку нижче.
Як бачимо, статистично значуща кореляція індексу резильєнтності спостерігається лише для трьох тверджень із семи. Це побоювання з приводу того, що росія виграє війну, що Україна має недостатньо сил для протистояння росії і що жителі безпечних регіонів почнуть забувати про війну. Принаймні перші два твердження чи не найбільше характеризують ризики, пов’язані із втратою Україною своєї незалежності та відображають найвищі загрози національній безпеці України. Це, в принципі, може свідчити на користь того, що методика дійсно вимірює те, що заплановано.
В ряді випадків відсутність статистично значущої кореляції можна пояснити малим обсягом вибірки. Імовірно, за більшої кількості спостережень кореляція з деякими твердженнями (наприклад, про те, що побоювання з приводу того, що українці припинять допомагати ЗСУ або що наше суспільство втомиться від війни і піде на переговори) стала б статистично значущою. Це, знову ж таки, вказує на те, що методика потребує подальшої валідизації на більшій вибірці і, можливо, доопрацювання.
Не можна сказати, що термін “українська влада” є найкращим варіантом. Разом з тим, вказане твердження у початковому перекладі обмежує владу лише урядом, що не дуже добре. Також методика включає твердження, про те, що суспільство підтримує рішення уряду й Президента, де було враховано коментар респондента і “уряд та Президента” замінено на “українську владу”. Таким чином, ми уніфікували формулювання двох різних тверджень, адже не зрозуміло, чому в одному з них фігурують тільки рішення уряду, а в іншому – рішення Президента й уряду.↩︎
Однак твердження “Українці схильні ставити власні інтереси вище за інтереси своїх співгромадян” є єдиним запитанням з оберненою шкалою і тому респонденти могли погодитись із ним ще і тому, що не дуже уважно заповнювали анкету. Має сенс у подальшому це перевірити. Перед проведенням аналізу даних шкалу цього твердження було “перевернуто”.↩︎
Альфа Кронбаха для пунктів індексу становить 0.85, CI95%[0.81, 0.89]; це вказує на високу узгодженість між твердженнями↩︎